ZARZĄDZANIE ZAGROŻENIAMI BEHAWIORALNYMI W PRZEDSIĘBIORSTWIE NA PRZYKŁADZIE PRACOHOLIZMU CZYLI JAK NAŁÓG ZMIENIĆ W PASJĘ

ANDRZEJ MIRSKI

Автор(и)

ANDRZEJ MIRSKI Dr., Krakow Akademy A.F. Modjevskogo, Krakow, Polska

Ключові слова:

поведінковий ризик, трудоголік, трудоголізм ефективний, трудоголізм неефективний, поведінкове управління ризиками

Анотація

Поведінкова загроза виникає тоді, коли певна поведінка стає небезпечною для людина, для інших людей, або всієї організації, а також коли людина не в змозі зупинити або контролювати її, тому що залежить від багатьох факторів і моментів. Такі загрози стають все більш поширеним, тому поведінкове управління ризиками є дуже важливим, у вигляді профілактики, діагностики та терапевтичного впливу (“Організаційна терапія”). Особливий тип поведінкових розладів на робочому місці є трудоголізм. Автор пропонує розподіляти трудоголізм на ефективний та неефективний, які, в свою чергу, автор поділяє на трудоголізм прихований, невротичний і уявний. Кожен тип трудоголізму є однак, недоліком для організації, так як навіть ефективна робота рано чи пізно призводить до вигорання й хвороби працівника, і, отже, втрати цінного людського капіталу. Саме тому це дуже важливо перетворити трудоголізм на природну й здорову пристрасть до роботи. Автор пропонує два критерії розрізнення пристрасті й трудоголізму: коефіцієнт корисної дії і гедоністичний фактор. У висновку автор представляє модель поведінкового управління ризиками на підприємстві у разі трудоголізму.

Біографія автора

ANDRZEJ MIRSKI , Dr., Krakow Akademy A.F. Modjevskogo, Krakow, Polska

Посилання

1. Mellibruda, J. wystąpienie podczas konferencji prasowej zorganizowanej przez Instytut Psychologii Zdrowia Polskiego Towarzystwa Psychologicznego w Warszawie.

2. Golińska, L. (2008). Pracoholizm, uzależnienie czy pasja. Warszawa: Wydawnictwo Difin

3. Griffiths, M. (2005), Workaholism is still useful construct, Addiction Research and Theory, 13 (2), s. 76-88.

4. Baumeister, R.E., Heatherton, T.F., Tice, D.M. (2000), Utrata kontroli, Warszawa: Państwowa Agencja Rozwiązywanie problemów Alkoholowych.

5. Pomianowski, R. (1998), Uzależnienie współczesna wersja “ucieczki od wolności”, w: Miluska, J. (red.), Psychologia rozwiązywania problemów społecznych, Poznań: Wydawnictwo Fundacji Humaniora

6. Nowicka - Skowron, M., Efektywność systemów logistycznych, Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne, 2000, s. 11-12

7. Leka, S., Griffiths, A., Cox, T. (2003), Work Organization & Stress, Geneva: World Health Organizations, s. 12.

8. Stoner, J. A. F., Freeman, R. E., Gilbert, D. R. Jr. (1998). Kierowanie, Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne s. 20.

9. Griffin, R.W. (2002). Podstawy zarządzania organizacjami, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, s. 38.

10. Killinger, B., (2007). Pracoholicy: Szkoła przetrwania. Poznań: Rebis.

11. Oates, W. (1971), Confessions of a Workaholic: the fact about work addiction, New York: World.

12. Spence, J.T, Robbins, A.S. (1992), Workaholism: Definition, measurement, and preliminary results, Journal of Psychology Assessment, 58 (1), s. 160-178.

13. Fassel, D. (1990), Working ourselves: the high cost of workaholism and the reward of recovery, New York: Harper Collins.

14. Robinson, B.E.(1998). The workaholic family: A clinical perspective, The American Journal of Family Therapy, 26, s. 65-75.

15. Seybold, K.C., Salamone, P.R. (1994). Understanding workaholism: a review of causes

16. and counselling approaches, Journal of Counselling & development, t. 73, 9/10, s. 4-9.

17. Golińska, L. (1993), Temperamentalne uwarunkowania percepcji społecznej. Łódź: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Łódzkiego.

18. W: Marcin Bruczkowski: Bezsenność w Tokio. Warszawa: Rosner & Wspólnicy, 2004, s. 380. ISBN 83-89217-51-1.

19. Ostrowski, M. (2013), Plemię City, Polityka, nr 48 (2935), 27.11-3.12. 2013, s. 120.

20. Molga, T. (2013), Karoshi po Polsku, Wprost, 50/2013 (1607).

21. Tylor, G.J. , Bagby, RM., Parker, J.D. (1997), Disorder of affect regulation. Alexithymia in medical and psychiatric illness, Cambridge University Press.

22. Beuelens, M. (2002), Addicted to work?, Personal Today Reed Business Information, UK.

23. Burke, R.J. (1999), It’s not how hard you work but how you work hard: Evaluation workaholism components, International Journal of Stress Management, 6, s. 225- 240.

24. Burke, R.J., Matthiesen, S. (2004), Short communication: wokaholism among Norwegian Journalists: antecedents and consequences, Stress and health, 20, s. 301-308.

25. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, DSM-IV, American Psychiatric Association, Washington, 1994.

26. Hodgson, R. (1979). Organizational Bureaupathy and How to Cure it, The Business Quarterly, Autumn.

27. Zbiegień - Maciąg, L. (2005). Kultura w organizacji. Identyfikacja kultur znanych firm. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.

28. Deal, T. E., Kennedy, A. A. (1982). Corporate Culture. The Rites and Rituals of Corporate Life, Reading, Mass.

29. Hofstede, G. (1991), Cultures and Organizations Software of Mind, London.

30. Frąszczak, A. (2002), Pracoholizm, [w:] Strykowska M. (red.), Współczesne organizacje wyzwania i zagrożenia. Perspektywa psychologiczna. Poznań, Wydawnctwo Fundacji Humaniora, s. 211-234.

31. Machlowitz, M. (1980), Workaholics: Living with them, working with them, New York: New American Library.

32. Mudrack P.E. (2004), Job involvement, obsessive-compulsive personality traits and workaholic behavioural tendencies, Journal of Organizational Change Management, 17, (5), s. 490-508.

33. Porter, G. (1996), Organizational impact of workaholism: Suggestion for researching the negative outcomes of excessive work, Journal of Occupational Health Psychology, 1, s. 70-84.

34. Paluchowski, W.J., Hornowska, E. (2003), Pracoholizm a źródło wartości i uwarunkowania interpersonalne, [w:] Witkowski S. (red.), Psychologiczne wyznaczniki sukcesu w zarządzaniu, Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, s. 297-321.